Весняна рапсодiя

До  ночі  ще  далеко,            
в  дорозі  десь  лелеки,               
гніздо  усе  в  чеканні...             
А  хазяїв  вертання               
і  лускіт  їх  веселий,            
то  буде,  мабуть,  зрання...               
               
Заплетена  стежина
лозинами  ожини,            
ясніє  свіжо  листя               
смарагдовим  намистом,               
а  ясен  на  осонні,         
що  китиці  на  скроні               
зворушливо  навісив  –               
ще  крона  не  лапата  –               
примружив  оченята,               
ще  листя  ледве  зблисне...               
               
Тут затишно-мінливо,
тут  світло  мерехтливе               
крізь  гілочки,  поштиво,               
вклоняється,  знітившись,               
легкому  надвечір'ю.               
І  з  лагідного  вирію               
вертають  пташки  мрію!

Приблизительный  перевод  на  русский:http://stihi.ru/2011/05/01/7610