Канiвськi гори

В кипучу давнину, ще на світанні,
Коли Земля тремтіла в метушні,
Коли в мочарах, твані, у багні
Ставала твердь в хисткому хвилюванні,

Зростали піки, шпилі, сопки, кряжі,
Узвишшя, пасма, пагорби, хребти,
Ходили ходуном материки
Й пустелі розсипалися і пляжі.

А тут збігались у танку, кружлянні
Чернеча, Княжа, Мар’їна, Слонова,
Гончарна з Грецькою, Плacтунка та Дніпрова,
І над Славутичем спинились в здивуванні.

А Божиця і Чортиця не встигли
Й засмучені над урвищем застигли.


Рецензии
Надю, я бував у Каневі... було тоді недалеко від Олександрівського району Кіровоградської області.

Вірш сподобався! Кожна гора зі своєю назвою - це пам*ятка тим історичним подіям, які передували нашому часу.
Щиро дякую Вам!

З теплом,
Миколай.

Воин Светлый   28.11.2012 14:50     Заявить о нарушении
Дякую, Колю, там і про кожну гору окремий сонет...
А в Каневі я зараз лише буваю.

Надя Чорноморець   30.11.2012 12:28   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.