Канiвськi гори
Коли Земля тремтіла в метушні,
Коли в мочарах, твані, у багні
Ставала твердь в хисткому хвилюванні,
Зростали піки, шпилі, сопки, кряжі,
Узвишшя, пасма, пагорби, хребти,
Ходили ходуном материки
Й пустелі розсипалися і пляжі.
А тут збігались у танку, кружлянні
Чернеча, Княжа, Мар’їна, Слонова,
Гончарна з Грецькою, Плacтунка та Дніпрова,
І над Славутичем спинились в здивуванні.
А Божиця і Чортиця не встигли
Й засмучені над урвищем застигли.
Свидетельство о публикации №111042803466
Вірш сподобався! Кожна гора зі своєю назвою - це пам*ятка тим історичним подіям, які передували нашому часу.
Щиро дякую Вам!
З теплом,
Миколай.
Воин Светлый 28.11.2012 14:50 Заявить о нарушении
А в Каневі я зараз лише буваю.
Надя Чорноморець 30.11.2012 12:28 Заявить о нарушении