I ночi предовгi, i стуженi днi...
Коли без коханих, коли ми одні.
Душа у любові шукає рідні.
А пройдено сотні стежин і доріг,
І пізнано цноту, і пізнано гріх -
Та все ще далеко жаданий поріг.
А може він поруч, ось там, за бугром,
Й самотня мандрівка скінчиться добром -
Зустріне-обійме любові огром?
Всміхнися коханню,йому йди навстріч,
Оддай без останку і день свій, і ніч -
Тягар одинокості скинеш із пліч...
Свидетельство о публикации №111042803168
такі рядки западають у душу назавжди!
Ви пишете лаконічно, мов відрубано, а тому слова стукають в серце.
Єдине - за бугром - мені здається правильніше - за горбом,
хоча звучить краще. Але то вам вирішувати.
З повагою.
Борис Смыковский 05.05.2011 16:51 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 31.05.2011 20:00 Заявить о нарушении