Зима. Холоднеча. Засніжений ліс.
Серед лісу ставок очеретом заріс.
На узліссі калина примерзлим намистом ряхтить
і червоними ягідками поміж снігу мигтить,
мов яскравим коралом. Їй підспівує вітер,
що здаля її в темряві сумно примітив.
І співають про долю, про життя, і про волю,
а ця пісня летить навмання тихим полем.
Гордо ходить зима, одягає природу,
і вдивляється в пишну, замріяну вроду.
Одягла всі дерева, притрусила ще сріблом,
і річки, що скувала, укрилися снігом.
Загасила на небі і сонце яскраве -
не розтопить проміння красу величаву,
а мороз срібнокрилий помежи цих шат
закріплює пензлем своїм результат.
І ніщо не порушить цю тишу у лісі…
Як м’яко падає сніг на узліссі!
Вкриває він землю, як ковдра біленька.
За теплом затужила ялинка маленька.
Зима. Холоднеча. Засніжений ліс.
Серед лісу ставок очеретом заріс…
Зима. Холоднеча...
© Copyright: Маруся Королёва, 2011
Свидетельство о публикации №111042706321
Свидетельство о публикации №111042706321
Рецензии