Казка про мишку

Жила була мишка у нірці
А нірка була на гірці
Ходила ночами гуляти
Цвіт папороті шукати
Бо хто його відшукає
Той щастя земне спізнає
Хотіла мишка взнати
Що таке щастя?
Де його шукати?
Усіх кого зустрічала
Мишка про щастя питала
Зустріла раз вона вовка
Про якого в народі примовка
Ходив сіроманець край лісу
Шукав серед трав мелісу
Від нервів хотів заварити
Чайком дітей вовченят напоїти
Бо зубки в маленьких нащадків болять
Пролікувати своїх дитинчат
На мишкиний запит він проказав
- Усі най здорові,
Хвороб Боже збав!
Мишка вовку співчувала
Де росте меліса показала.
Отак ішли і гомоніли
Про турботи говорили
Мишка вовку розповіла
Що непросто так ходила
- Я квіт папороть шукаю
Де знайти його не знаю
Вовчик мишці співчував
І таке їй розказав
- Папороть цвіте я знаю
Аж у липні одну ніч.
- Зараз ж травень ось у нас
І для папороті квіту
Не настав ще мишко час
А шукать потрібно вдвох
Із коханим в ніч Купальську
Ти вогонь перестрибнеш
І тоді обоязково в лісі папороть знайдеш
А тепер бувай здорова,
Не журись і спати йди.
І побіг собі додому
Залишаючи сліди
Мишка довго не журилась
І додому поверта
Вже під ноги не дивилась
Гордо лісом тихо йшла
А у липні на Купала
Із коханим в ліс пішла
Там не довго погуляли
І додому вже ішли
На стежині під ногами
Квітку-папороть знайшли.