Запiзнiлий соколе
Коли голуб мені воркував
Під віконцем моїм ніжним пошептом,
Про кохання своє співав.
Приспів:
І цвіли сади білі, як зима,
Та літо в осінь швидко забрело…
Поряд голуб був, а тепер – сама…
В зимовий вечір стежки замело.
Не дивись на замерзле віконечко,
Не жалкуй про то, що не збулось;..
Закотилось моє «ясне сонечко»,
Але в серці залишив тепло.
Приспів:
Щоб цвіли сади, білі як зима,
Хоч вже літо в осінь забрело…
Вже далеко мій голуб… Я – сама,
І тільки в серці зі мною тепло.
Тобі довірю лише спогади свої
Про моє кохання і його,
Бо ще цвітуть його сади в моїй душі,
У минуле ще не відійшло...
Приспів:
Бо ще цвітуть сади, білі як зима,
Мов колись… Знов - молодість прийшла.
Голуба нема, та це його весна,..
Це ще його, це ще його весна…
Веди мене у свій осінній сад,.. (зимовий сад)
Тільки для мене пісню проспівай,..
Якщо побачиш – пізня квітка розцвіла,..
Дивись на неї, тільки не зривай…
Приспів:
Щоб зацвіли сади, білі як зима,
Попри тому, що літо відійшло,..
Та це твої сади, та це твоя весна,
І твоя друга - перша(я) любов
Це вже твої сади, це вже твоя весна
І твоя друга – першая любов
апрель 2005
Солодкая Любовь Воронина
«Весенние фантазии»
Примечание:
Мне не раз приходилось видеть
поздней осенью, когда на деревьях
уже нет листьев, а в саду на верхушке
яблони маленькая веточка выбросила
цвет. Это явление поражало и восхищало меня.
Здесь я попыталась хоть так отобразить позднее
цветение ... как проявление поздней любви
Свидетельство о публикации №111042507347