Батьку! Мамо!
Ви завжди для мене, як ті солов'ї,
Що співають влітку там на островах,
Де Славутич сивий грає у містах.
Поперек його славетний Дніпрогес
Я ж бо прочитала за Тетяну Тесс.
Нам Вона писала про життя-буття
Ми лише повинні, щоб те багаття
До самих вітрил та до небес горіло!
А не мигкотіло та ледь-ледь тремтіло,
Щоб не було забуто полум'я його.
Щоб зігрівало хлопчика того,
Який живе далеко за морями.
Нехай же його мрії назавжди із нами,
А донечка моя мене, як квітку доглядає,
Вона мене і пестує, і більш за всіх кохає.
Нехай же їй щастить, здоров'я міцним буде,
А віршів всіх моїх вона ніколи не забуде.
Свидетельство о публикации №111042405392
Спасибо Вам, добра, счастья, вдохновения!
С теплом и уважением,
Николай Петрович Супрун 02.02.2012 16:41 Заявить о нарушении
Татьяна Маловичко 03.02.2012 16:02 Заявить о нарушении