На скронях Його сивина

Вона не є вже молодою...
На скронях Його - сивина...
Кохання срібною струною
Звенить між них, о дивина!

Кохання - то могутня сила
Від Бога нам надіслана.
В очах вечірніх запалила
Зіроньку раннюю вона.

Загляньте їй на хвильку в очі:
Хоч вже на скронях сивина,
Весна цвіте в очах жіночих,
В отих очах цвіте весна.

Не йди ще, зимо, до порогу,
Зарання сріблом не всипай.
Не засипай її дорогу,
Душа її – квітучий край...

    --------------
            Квітень 2008 р.

Фото с интернета.


Рецензии