Я вiрш почну, а ти продовж

…Місяць. Кратер Тихо Браге.
  Проповза місяцехід.
   І водій в кабіні брагу
     тихо п’є. Колеса слід
      залишають ледь помітний.
Бо космічні камінці,
  що з комет узяв, мов митник,
    Місяць платою, міцні
      і пручаються, і тиску
        чинять опір. Тож водій
          із борщем гарячим миску
            перекинув! Молодий
              космонавт, і ще зелений,
                і до бовтанки не звик.
Харч космічний, мов шалений
  бик, в комп’ютера затік!
Буцнув рогом мікросхему,
  дим пішов – погас екран.
І водій, мов страус ему,
  хутко вскочив у скафандр.
І назовні, попередньо
  одягнувши постоли,
    він поліз, щоб баки водню
       відчепити від волів,
         що тягли його машину,
            бо двигун украло НЛО.
Добре, хоч лишило шини
  галактичне чорне зло…
…Хто ж герой у цій космічній
  сазі? І який народ
     так відважно і епічно
        боре космос? Й де завод,
           що зумів зробити чудо –
              воловіз-місяцехід?
Домалюй, читач мій, мудро
   сам зірковий диво-світ…

2011