Вимкни...
Вимкни мене назавше...
(Ми вже, либонь, не годні
Не забирати давши).
Тож вимкни мене скоріше,
Поки це статись може,
Хоч слово уже не ріже,
І все між собою схоже.
Вимкни у мЕні світло,
Думку і силу волі
Так, щоби не помітно
Й тихо я впала долі.
Впала без зойку й плАчу,
Впала без жалю й страху.
Вимкни..., бо я не бачу
Іншого, ліпшого шляху...
Свидетельство о публикации №111042207341