В глаза всмотрюсь... Из Леси Украинки

                Триптих.
                Перевод с украинского.

              -1-   
               
Когда в глаза всмотрюсь – одни на свете –
то вспыхнут в них торжественно соцветья,
в душе – цветы и зори золотые,
а на устах слова: в них только ТЫ  есть –
и всё не те, что вымечтаны мною,
когда вдвоём я с тишиной ночною…
Слова от сердца те, они - от крови,
но целый мир живёт в едином слове,
и плачу я, смеюсь, дрожу и млею,
да вслух сказать ТЕХ слов я не умею…

              -2-

Когда б могла коснуться струн живых,
когда б мне дан талант играть на них –
протяжную бы песню я сыграла,
что все богатства бы в себя вобра'ла...
сокровища ж души  лежат на дне,
покрыты тайною для всех – и мне
все кажутся – такими дорогими,
как ТЕ слова, что непроизносимы.

              -3-

Когда б всех красок мне известна сила,
то краску бы на краску наносила,
и рисовала б щедрым самоцветом,
как солнышко пречистое бы – летом,
пророческие б выразили руки,
чего осилить не сумели звуки…
И знал бы ты, что ЕСТЬ в душе моей.
Ох, красок, струн и слов так мало ей…


          Оригинал:

             -1-

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,
в душі цвітуть якісь квітки урочі,
в душі квітки і зорі золотії,
а на устах слова, але не тії,
усе не ті, що мріються мені,
коли вночі лежу я у півсні.
Либонь, тих слів немає в жодній мові,
та цілий світ живе у кожнім слові,
і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,
та вголос слів тих вимовить не вмію…

            Оригинал:

              -2-

Якби мені достати струн живих,
якби той хист мені, щоб грать на них,
потужну пісню я б на струнах грала,
нехай би скарби всі вона зібрала,
ті скарби, що лежать в душі на дні,
ті скарби, що й для мене таємні,
та мріється, що так вони коштовні,
як ті слова, що вголос невимовні.

          Оригинал:

            -3-

Якби я всіми барвами владала,
то я б на барву барву накладала
і малювала б щирим самоцвітом,
отак, як сонечко пречисте літом,
домовили б пророчистії руки,
чого домовить не здолали гуки.
І знав би ти, що є в душі моїй…
Ох, барв, і струн, і слів бракує їй…


                Леся Украинка