На небі зірка мружилась остання,
дивилась в очі крізь завісу сну...
Ми отруїли молоде кохання.
Ми осквернили полум'ям бажання
його святу і вічну таїну.
Торкнутися безодні не посміли -
не зважилися на останній крок...
Та щось тремтливе в дотиках згубили,
щось неосяжно світле... І ступили
на шлях солодких і п'янких думок.
І божевільних, як життя, і грішних...
Невже такі безсилі я і ти?
Невже кохання ще хоча б на трішки
не можна було чистим зберегти?
лютий, 1997
Осквернили
© Copyright: Эллана, 2011
Свидетельство о публикации №111042109485
Свидетельство о публикации №111042109485
Рецензии