не тривож

 
                В. Щотинському

  Не шматуй  мою душу вразливу
  палахкою своєю любов'ю,
  вона й так  уже  надто чутлива
  до  чужого і власного болю.
  Вона й так надто щира й тендітна,
  і відкрита вітрам невгамовним.
  І не винна, що лагідним світлом
  її інший  по вінця наповнив.
 
  Не тривож мою душу, не варто,
  не наповнюй   важкою  журбою.
  Вона вірить, що це  вже  не жарти,
  що ти справді палаєш любов'ю,
  але болю твого їй  НЕ ТРЕБА!
  Бо вона ж таки  дійсно не винна,
  що їй лагідне небо без тебе,
  і що ти - не її половина!
 
  вересень, 1995


Рецензии