Вячеславу Щотинському
Три троянди твої чарівні
огортаю теплом долонь.
Перша квітка - немов вогонь,
друга - ніби печаль осіння,
третя - мов білосніжний сон.
Ти приніс їх, коли я спала,
на траві під вікном поклав.
Зник, бо вдячності не чекав.
Зник, щоб я і тепер не знала,
хто так ніжно мене кохав.
Але квіти в солоних росах
розказали без жодних мов
про таємну твою любов,
про натомлені ноги босі
і долонь необачних кров.
червень, 1997
Три Троянди
© Copyright: Эллана, 2011
Свидетельство о публикации №111042109445
Свидетельство о публикации №111042109445
Рецензии