Холодними зимніми вечорами,
Коли ніч зігріє тебе снами,
Мене поклич і я прийду,
Можливо на щастя, а може на біду,
Мені хоч трошки стане легше,
Терпіти цей нестерпний біль,
Що зробила в моєму серці,
Твоєї краси метіль,
Неможу я без тебе жити,
Потрібно кригу твого серця розтопити,
Щоб віддано й безмежно любити.
В любу годину, дня й ночі,
Поклич мене, коли захочеш.
Из раннего 3
© Copyright: Холодный Луч, 2011
Свидетельство о публикации №111042000639
Свидетельство о публикации №111042000639
Рецензии