Виноградним гроном
Розсипається у грудях.
І солодким видається
День, що тільки має бути.
Сліпить листя золотаве,
Осінь грає кольорами,
Так що майже забуваєш,
Що зима не за горами.
День ще лагідним промінням
Нас дарує, тепло й радо
Та в нічному сяйві стинуть
Зорі – грона винограду.
Свидетельство о публикации №111042005087