Був мокрий грудень. Чи майже грудень.
І сірий будень топтали люди,
І тіні стужі снували всюди,
І були груди твої наповнені теплом.
Згортала крила остання осінь...
І під акорди сирої ночі
Я слухав ніжні слова жіночі,
Що були схожі на слово "ні".
Якась невпинна хода асфальту
Повз непотрібні сліди освітлень...
Був майже грудень, чи, може, й січень,
У мокрих сплесках німих освідчень.
І плакав місяць на перехресті –
Великий сторож і слави, й честі.
А білий ангел на руки чисті
Лягав гарячим цілунком сліз...
... Не все збулося. Не все забулось.
Верба плакуча ще більш нагнулась,
Ще більше сили забрала осінь.
А я надії не втратив досі.
Був мокрий грудень
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №111042010193
Свидетельство о публикации №111042010193
Рецензии
Вiтаю тебе, Василю! З Новим - 2012-м - роком! Бажаю тобi
нового могутнього натхнення та безмежноi надii на все краще!
Станислав Андреев-Гренин 30.12.2011 11:01 • Заявить о нарушении
нового могутнього натхнення та безмежноi надii на все краще!
Станислав Андреев-Гренин 30.12.2011 11:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.