…Як був голодний – радий був шматку
Черствого хліба. І лизати руку,
Що подавала, ладен був. Ковтку
Води шалено вдячний був, бо муки,
Як був неситий, відчував гостріш,
Ніж сором від жебрацького благання.
Та час минув, і вже густий комиш
Поріс на всохлім озері бажання.
Отримав ти усе, що побажав,
Та вдячність десь здиміла за вітрами.
Або кудись на цвинтар, мов кажан,
Спать подалась, ще й зачинила браму!
І руку ту, що в горі подала,
Рахунку не ведучи, допомогу,
Ти - ще й кусать! Тож добре, що була
Рука давно вже за твоїм порогом…
2011.
Вдячнiсть
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111041909241
Свидетельство о публикации №111041909241
Рецензии
Добрый день, Уважаемая Поэзия!
:-)
Благодарю. А смысл прост: не кусай руку дающую, укусишь воздух. :-)
С уважением...
Александр Зубрий 19.04.2011 22:06 Заявить о нарушении
:-)
Благодарю. А смысл прост: не кусай руку дающую, укусишь воздух. :-)
С уважением...
Александр Зубрий 19.04.2011 22:06 Заявить о нарушении