Кава-Сон
За сірниками тягнусь знов.
Я прагну все так залишити.
Сигарета. Кава. Сон.
Та іноді, як привид, злине
Твій образ через скло вікон.
І на хвилину світ загине.
Сигарета. Кава. Сон.
Ламаю руки, душу, голос.
В повітрі плаває озон.
Я вже давно не молюсь вголос.
Сигарета. Кава. Сон.
Мені потрібно так до тебе,
Щоб йти з тобою в унісон.
Мені нічого вже не треба.
Люблю...Прощаю...Сон...
Свидетельство о публикации №111041904930