Насни мені дощ
тільки не той, що холодом смокче останнє тепло
а такий тихий – як ти, коли кроками міряєш простір
моєї душі.
Колиску мою підвісь ген над обрієм
маятником Фуко в центрі всесвіту
і злегка погойдуй
погодуй мої мрії,
що злетілись тобі на вікно
голубами і сонними сойками
зойками
ранку
постав день у рамку
зафреймуй плин моїх днів
у строкатий тартан
чи у зошит картатий
А кого картати, що не стали планети,
не склались обставини
не склеїлись миті
мені все одно
я буду снити…
17.10.2009 21:25
я буду снити
© Copyright: Женевра Юсуфова, 2011
Свидетельство о публикации №111041904018
Свидетельство о публикации №111041904018
Рецензии