Плакав дощ
Весняний одинокий,
Ніби, хто образив
До сльози.
Філігранно
Підставляли боки
Котики вербової лози.
Спотикнувся
Об дуби, каштани,
Покотився
Полем до ріки,
Розкупався…
А діди-тумани
Розгортали зелен-рушники.
Знов засяють
Квіти мов намисто,
Потягнуться
Журавлів ключі.
Тихий дощ,
Незайманий і чистий,
Непомітно плакав уночі…
15.04.2011р.
Свидетельство о публикации №111041809260