…Коли в душі, у полум’ї страждань,
згорає пристрасть в попіл животворчий,
терпкі смаки руйнованих бажань
тебе бадьорять - геть із мозку морфій
гріху женуть. Тож сліпо, через страх,
долаєш ти невидимі кордони
і йдеш вперед. І доти буде так,
аж доки медом зватимеш солоне.
Назви мед - медом, сіллю - сіль назви,
не зви гріхи чеснотами, а тліном.
І зрячим станеш, очі молитви
на шлях прямий відкриють неодмінно…
2011
Медова сiль бажань
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111041808901
Свидетельство о публикации №111041808901
Рецензии