Ніч підкралася підступно,
Зводить з розуму вона,
І не стане мені нудно,
Буду знову я одна.
Дощ крізь поранені мрії,
Буде боляче але красиво,
І від сльоз мокрі вії...
Ну і чим то для вас не диво?...
Підвіконня і мокрий асфальт,
Крізь вікно прибігає життя,
І душа як поламаний альт
Переверне життя у буття.
Ніч безжалісно холодом мучить,
Зігріває дешеве вино,
Хтось вам скаже, життя всьому учить -
- застаріле поняття давно!
Закриваючи очі молюсь,
Не згадаю в молитві ні слова про себе,
Та повірте, я дуже боюсь,
Те що бачу я чорним небо.
Нiч
© Copyright: Александра Салюк, 2011
Свидетельство о публикации №111041807141
Свидетельство о публикации №111041807141
Рецензии