Ранок, прошитий кривавими хмарами.
Сонна бруківка, туманом залита.
Маревом слів твоїх дихає вітер.
Очі машини засліплюють фарами.
Коркою цукру мій сон застигає.
Люди, будинки, й дерева - застуджені.
Звуки весни не приносять пробудження.
Тільки легке шумовиння здіймають.
Перетинаючи твердість світанку,
Промінь надії торкнеться землі.
Від тебе останній залишився слід -
Легке коливання віконних фіранок...
У цьому свiтi - Твiй останнiй слiд
© Copyright: Алёна Губина, 2011
Свидетельство о публикации №111041800660
Свидетельство о публикации №111041800660
Рецензии
Майстерно і мудро. Вірш розкривається, наче квітка.
А взагалі, коли Ви довго не пишете, чогось не вистачає...
З посмішкою.
Борис Смыковский 20.05.2011 15:32 • Заявить о нарушении
А взагалі, коли Ви довго не пишете, чогось не вистачає...
З посмішкою.
Борис Смыковский 20.05.2011 15:32 • Заявить о нарушении
Дякую за відгук, надзвичайно приємно! Обіцяю більше так надовго не пропадати ;)
Алёна Губина 04.06.2011 13:08 Заявить о нарушении
Алёна Губина 04.06.2011 13:08 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.