Йому...

Так хочется щось написати про тебе,
Вперше і дуже красиво,
Не згадуючи нічого про себе,
І якось, можливо, мило.
Не можу одним словом описати,
І в речення не вкласти всіх думок,
Не можу просто якось поважати,
Лише безмежно.  - Це і буде перший крок.
А далі... ти такий чудовий,
Але словами це, повір, не передам,
Завжди поїхати кудись готовий.
Сама не вірю я своїм словам.
Таких як ти в житті не зустрічала,
Щоб так за краще хтось боровся до кінця...
Про тебе довгий час я мало знала,
І зараз не знайду вагомого слівця.
Ти мужній, пристрасний, сміливий,
Не компліменти зараз говорю,
Ти сам не уявляєш, який сильний,
Я правду на словах передаю.
Пишу про всіх, хто залишає слід у серці,
Але такого сліду там ще не було,
Приємному я "сліду " відчиняю дверці,
І головне, щоб дружбу не змело.
На протязі життя дивують люди,
Ти знаєш, вчора здивував,
Із серця скинулись залізні прути,
Коли матусю рідну цілував.
Не буду я кидатися словами,
Казати, ти герой, ти супермен,
Пишу можливо навіть зі сльозами,
І побажаю лише радісних проблем.
Забула, як могла забути?...
Про музику твою, та краще помовчати,
Не кожен може від душі співати,
Із сердця виривати грати!