Як легко закохатись
У милій Україні,
І ніжно обіймати
Дівчат, найкращих в світі.
Як легко потонути
В очах отих прекрасних,
І з головов пірнути
У глиб озерець ясних.
Як легко все покинуть:
Проблеми і незгоди
І хоч на мить полинуть
У світ краси і вроди.
Як любо пам’ятати,
Що ніхто у світі
Не вміє так кохати,
Як наші кобіти.
Це найніжніші руки,
Це наймиліші личка,
Без них в часи розлуки
Хлопців трясе дичка.
За цими перлинами
Цілий світ ганяє,
А вони всі тут,
Кращих же немає!
Свидетельство о публикации №111041805008