Люди клянуться в коханні,
Стоячи на колінах,
Хоча самі дуже п’яні,
І рвота тече по стінах.
Люди працюють у полі,
Сімома потами потіючи;
Хочуть кращої долі,
На владу свою надіючись.
Люди бабло заробляють,
Щоб у вихідні пропити,
Життя своє проклинають,
Хочуть у чарці втопити.
В людях ненависть живе,
Сіючи зерна зла,
Кожен за гроші помре,
Не знавши любові тепла.
Люди тупі й примітивні,
Вбивають собі подібних,
Бо тільки істоти дивні
Плюють на близьких і рідних.
Люди руйнують кохання
Стосунками на одну ніч,
Просте, тваринне бажання
Їх душі кидає у піч.
Люди з великим завзяттям
Навколишній світ руйнують,
А своїм дурним життям
Давно вони не керують.
І тільки заради розваг
Ці ідіоти живуть,
Не знаючи всіх живих благ,
В бідності так і помруть.
ЛЮДИ
© Copyright: Тарас Сенюк, 2011
Свидетельство о публикации №111041805003
Свидетельство о публикации №111041805003
Рецензии