Вибух з дiрки
Я згадую той час, коли ще був студент:
Сидів собі на парах, не думав ніфіга,
Та одного разу сталася біда.
Я собі чемненько лекцію писав,
Але з неуважності трохи задрімав,
У моєму шлунку привідкрився кран,
З дірочки малої вилетів метан!!!
П’ятеро на шмаття вибухом рознесло,
А отруйну хмару на усіх понесло,
Задушились миттю сорок чоловік,
Очі повилазили, мозок з вух потік.
На підлозі мертвий викладач лежить,
Тіло почорніло від газу за мить,
Більше в універі вчитися не будуть,
Там одні лиш трупи, знання не здобудуть.
Вся Європа буде довго помирати,
Від страшної смерті ся не врятувати,
Є один лиш вихід чуму ту спинити:
З універу ядерний реактор зробити…
Але вже запізно, повмирали всі,
Лишився десяток негрів на землі,
Вони в мою дірку кукурудз забили,
А мене самого в тюрму посадили.
Отак я на парі моцно смерданув,
Що цілу планету газом траванув.
14.10.2009р.
Свидетельство о публикации №111041804825