я не пасую твоїм життєвим ідеалам,
а принципам і мотивації - тим паче,
у мене в голові - книжок завали,
у тебе, як по поличкам, рівно наче.
у мене зовсім мало аргументів,
аби довести, що чиню щось недаремне,
у тебе ж є одні переконання,
які стабільні, непохитні. ревно
я пробую тобі часом довести,
вернути милість, схильність на свій бік,
але це безнадійно, аргументи
і твоя думка вирішують все... втік
ти від абсуртної реальності, абощо
хто втік свідомо звідти - тілько я,
надмірно часто я кажу банальність,
виною в цім - обмежені знання,
я знаю, але можу поступитись.
щоб завітне "згоден я" почути,
змінитись, підкоритися, навчитись,
аби лиш поруч бути, вільно бути.
та поступки такі - це не для тебе,
безкраї простори закриєш лиш для того,
щоб я була? переступиш через себе?
та ні, у тебе все життя ще, це ні до чого.
я не
© Copyright: Совершенно Никто, 2011
Свидетельство о публикации №111041800455
Свидетельство о публикации №111041800455
Рецензии