А хiба менi вiтер...

А хіба мені вітер даремно
Тлумачів, що таке є любов?
І мабуть… Не мабуть, а напевно,
В моїм серці бурлить жива кров.

І навіщо чудової ночі
Шепотів ти мені ті слова?..
Не побачиш ти сльози дівочі –
Їх поглинула сива трава.

Я мабуть тебе й досі кохаю,
Але зовсім не знаю, хто ти…
Я так часто у ночі благаю.
І тебе я благаю – прости!

Я, ймовірно, нічого не значу
У твоєму житті, але ти…
Але згадки про тебе – на вдачу.
Життя просить: «за щастя плати!»

Я тебе покохала даремно,
І дарма віддалась почуттям…
Тільки серце не б’ється… І певно,
В цьому винна любов. Це затям!
2004 г.


Рецензии