Тато

Светлана Жданова 1
Від хатини до хатини
Протоптані стежечки,
Палить батько біля тину
Пустоцвіт і будячки.

Ллється тихо його пісня,
ВАжка, гІрка та сумна,
Бо душею чує, звісно,
Що остання та весна.

Що вину не забродити,
З вишень тих, що насадив,
Воду із ключа, не пити,
Не любити, як любив.

Щось мугикає тихенько…
Ну ж бо, доле навісна,
Не  ятри його серденько,
Може ще прийде весна…



***   ***   ***



Тату, тату, впав додолу
На замерзлий, битий шлях,
Не повернеться додому
Вже ніколи і ніяк…
Не повернеться з дороги,
Вже забитий в труно цвях…


© Copyright: Светлана Жданова 1, 2011
Свидетельство о публикации №111041707194
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Светлана Жданова 1
Рецензии
Написать рецензию
Це і мій біль, Світлано.

http://stihi.ru/2011/03/15/9994

З повагою до Вас - Олена.

Алёна Нимитрюк   27.05.2011 19:54   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую і співчуваю Олено!
З теплом!
Світлана.

Светлана Жданова 1   27.05.2011 19:46   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Светлана Жданова 1