Дружина

Дружина, пристрастна коханка
І вірний друг- чарівне коло.
А хто, скажіть мені будь ласка,
Відчув ту мить- чарівне коло?

Коли на пальці є обручка
Не кожен серцем відчуває
Як треба вірити- до краю.
Не відчуває чи не знає?

Як слів прекрасних теплі звуки,
Коли зима і сніг навколо,
Дають тепло в замерзлі руки
І тане лід... Чарівне коло.

Але нема лише одної,
Не наче тіло її маєш,
А ж он, поглянь, нема спокою,
Ти п"ятий кут собі шукаеш.

А все було неначе гарно-
Чарівна сукня та обручка...
А що ти маєш- жінка сварить,
Давай, мерщій, неси каблучку!

Але щоб кут той не шукати,
Щоб звести те, чарівне коло,
Баланс повинен бути рівний-
Щоб чоловік був друг. То школа.

Любові хочеться та ласки,
Неначе знову ти дитина.
А ти, мій друже, усвідомив
Що поруч є ЖИВА ЛЮДИНА???

І серце має, тількі трохи
Воно не так болить.
Мій друже, тобі зими мороз потрібен?
Коханка, Друг, не лід в калюжі!!!