Повернення
де за хазяйку – тиша,
піду непевним кроком
навмання.
Позаду біль і розпач
свій залишу.
Хай в босі ноги
колеться стерня.
В цих пагорбах –
дитинства виноградник.
Куріпкою
сполохана трава.
Старий колгоспний сад –
мій друг, порадник,
неспокій серед яблунь
заховав.
Чому я тут?
Бо, у бажанні літа,
мій зодіак,
заплутавшись в роках,
насіяв зорі-спогади
крізь сито
на батьківської хати
сивий дах...
Свидетельство о публикации №111041500692
Що біля ставу сонцем засіва...
І пам'ять сільським духом оповита
І шовковиста в березі трава.
Які спогади!Дякую Вам.
Дядька 04.06.2011 04:57 Заявить о нарушении
Долучайтеся до конкурсу "Любов і життя"
http://stihi.ru/2011/10/01/1473
Василина Иванина 03.11.2011 21:36 Заявить о нарушении