Нам кудись треба йти…
Треба йти,
бо інакше смерть!
А відвертість тягне у прірву
переродженого буття.
Зупинитись не маєш права!
Треба болі затиснуть серця,
треба з горла витягнуть кляп.
Клястись більше не треба!
Треба йти –
це сильніше клятв!
– А куди ми прийдемо?!
Хто ж знає…
Але це не варто ніц!
Ніцци падають у нірвану
рваним серцем
голодних днів.
Але діви вгодовані тягнуть
Далі вниз,
до лона свого…
Ні!
Я знаю!
Вже досить!
Треба йти.
Хоч не знаю куди…
Треба йти
© Copyright: Родион Кашель, 2011
Свидетельство о публикации №111041504195
Свидетельство о публикации №111041504195
Рецензии