Твої прекрасні срібні очі,
Твоє волосся золоте,
Твої всі посмішки дівочі,
Твоє є серце молоде!
Навіть не знаю що зі мною,
Що трапилось, як треба жить,
Тільки з чудною головою
І з серцем диким міг любить …
Чи дивно, сумно – може страшно,
Зробилося мені в ту мить,
Чи може я так неуважно,
Пірнув в незвідану блакить?
Блукав в пустелі й глибоко в собі,
Блукав в думках та мріяв знов,
Я все чекав, не знаючи в журбі,
Не знав я точно. – А може то любов?
Що серце щиро полонила,
А може знов чарівна днина,
В душі надію породила?
Я знаю точно. – То дівчина…
Весеннее размышление
© Copyright: Джон Бизок, 2011
Свидетельство о публикации №111041408180
Свидетельство о публикации №111041408180
Рецензии