поки що без назви
Свій голос тремтячий, давно мертві очі,
Те сиве волосся, що видно на скронях,
Лиш дайте померти, лиш цього я хочу…
Не хочу знов жити, не хочу вмирати,
Цей бачити світ, його крок до кінця,
Коли буде хтось інший, її цілувати
Згадає хто не будь, про долю мерця?..
Я знову в кімнаті, зачинені двері,
Навіки помер, вже давно, для живих,
Лиш ці рядки, не вбиті на папері,
Лиш для неї живуть, адже я не встиг…
Свидетельство о публикации №111041402318
Всього кращого!
Людмила Дзвонок 29.07.2012 01:59 Заявить о нарушении