Червоне намысто
З кругленьких лискучих коралів,
Придбане у червні навмисне,
Та й стала неначе та краля...
Червоне лискуче намисто,
Одягнене з платтям у ранці,
В похід блискучий на місто,
У лаття вбирати бранців...
Намисто з чарівних коралів,
КалИнового соку цвіту,
На миску злотих талярів,
Не змінить нізащо на світі...
Залишене в спадок від бабці,
За лишок любові й поваги,
Віддала на щастя їй в дар ці,
Коралі коштовної вагИ...
І була щаслива навіки,
Тримала на згадку у скриньці,
Як сон вниз спускався на віки,
Коралі з’являлись у сні ці...
Свидетельство о публикации №111041307081