ПРОЩАННЯ З ЛІТОМ
Церковним дзвоном
Диво-голоси
Нестерпно дзвонять,
Ніби перекличчя…
І крапельки солоної роси
Повільно долу
Капають з обличчя.
То так прощаюсь з літом.
Чудеса…
Чого ти плачеш?..
Бо душа-дитина
Полинула у сиві небеса,
І вже життя
Минула половина.
Чи ти дурний?.. –
Я сам собі кричу,
Поглянь як пахнуть
Вересневі квіти.
Але закрию очі – ввись лечу,
Щоб з Богом разом
Плакати й радіти…
5.04.2011р.
Прощання з л том
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111041209810
Свидетельство о публикации №111041209810
Рецензии