Рiдний край...
Садок із яблунь,вишеньок,
Кохана жінка стала мати,
У нас є дочка і синок.
Село стоїть на Україні,
Жили тут прадіди,батьки.
Козацький дух,віта й понині,
Коханим кажуть, голубки.
Іскра стоїть,де Вовча річка
І маємо живий струмок,
Він для людей,до Бога свічка,
Каміння виведе з нирок.
Люблю ловити рибу,раки,
Гриби збираю восени.
Колись цвіли пахучі маки
Ми грали в гру,що "Дожени!"
Бур`ян стоїть тепер у полі,
Земельку ділим на паї.
Вже не радіють рідній школі,
Закрили ,нівечать гаї.
Кобзар Тарасе подивися,
Цього хотів для нас колись?
Кричу я ненці: "Зупинися"
Душа,благає:"Помолись..."
П.В.М. 12.04.2011г.
Свидетельство о публикации №111041200847
правду сказала Надійка-Давно вже немає Тернівки.
Там де жили Богдани,ростуть лиш одні бур"яни,
а де Микола Величко-засипана сміттям криничка.
Раніш,де ходила Ярина,сумує бідненька калина...
Може-Кричу я ненці: "Зупинися"(бо там лишній склад і наголос не там)
З повагою та найкращими побажаннями.
Орехова Галина 21.08.2012 20:20 Заявить о нарушении
Спасибі так мабуть буде краще...
Успіхів Вам та натхнення!!!
З повагою,
Владимир Прохода 22.08.2012 22:53 Заявить о нарушении