Пекельна жiнка

                Л. Р.

Для неї кохання жіноче –
як грім серед темної ночі,
коли миготять блискавиці,
що цілять у божі криниці.
Та є ще бажання таємне:
зустріти кохання взаємне
у розпал якраз землетрусу,
щоб серце трясло, наче грушу.
Тому не живе – животіє,
вона вже, як осінь, жовтіє,
не найде свою половинку,
бо доля минає цю жінку…


Рецензии
Дуже гарний вірш та дуже мені сподобався! А ще, в Вашому вірші, знайшла пристанок велика мудрість!
З любов'ю, Наталі.

Натали Тарасова   17.04.2011 19:37     Заявить о нарушении
Дуже вдячний за Ваші слова і, взагалі, за увагу до мого вірша.
Юрій Ош

Юрий Ош   22.04.2011 22:32   Заявить о нарушении