Аксолотль

В розкішному багні у амбістоми
Зникають раптом помисли вагомі
Неотонічний подолати гніт.

В личиночних неоковирних шатах
З оздобою із китиць жабр крислатих
Влаштовують свій пересічний світ.

Мов дирижаблі, на грузькому споді
З краплинами очей на голові,
Відтвoрюються, охають в імлі,
Латаються при усілякій шкоді.

А у сухім пекучім понадводді
Ряхтіють шворками в густій траві
Метаморфозу докази живі
Еволюційно кинуті в сьогодні.


Рецензии
Амбистомы это ещё чё! Кругом уже полно динозавров. Жрут друг друга!

Да, - метаморфоза! Очень глубокие мысли в стихо. Браво!!!!!

Владимир Сухин   12.02.2012 07:02     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.