Ми повернулись
Через багато прошумілих літ,
Із трепетом заходимо ми в клас,
В якому починали свій політ.
Тут першу літеру я написав,
Виводячи старанно кожний штрих,
А скільки пер на ній я поламав,
Поки рядок рівненький з літер ліг.
З під хмар кричали гуси-журавлі,
В далекі відлітаючи краї,
Додому ніс здобутки я свої,
Листали роки дні в календарі.
Вже тангеси,котангенси,кути
І перший поцілунок.Випускний.
Від дому повезли нас поїзди,
У світ такий незнанний,непростий.
Порозліталися по всіх краях,
Немов маленькі сірі горобці,
Життю училися не на словах,
Твердими мозолями на руці.
І ось йдемо ми знову у нас клас
Змінившись ззовні,в серці ж молоді,
А в нім усе без змін і без прикрас,
І вчителька із крейдою в руці.
-Ми повернулись!-Правда вже не всі,
Хто запізнивсь,кого нажаль нема
Запрацювавсь,а хтось пішов в віки-
Закрила очі вікова пітьма.
Терпкого в келих наливай вина,
І підіймай за хлопців ,дівчат,
Всіх вчителів,хто є ,кого нема,
Все що пішло не вернеться назад.
Свидетельство о публикации №111041107927
який повернув мене в шкiльнi роки.
Бажаю успiхiв на творчiй нивi та в особистому життi.
Галина Лобатенко 24.12.2011 14:08 Заявить о нарушении