МЕТА сатира

                М Е Т А  /сатира/

А в мене, як той штир,
У голові Мета сидить,
Щоб все собі, та все собі...
Та вибратись на гору.

Дорватися до влади -
Мені так кортить,
Аж все всередині кипить.
Собі наповнив би “кармани –
Мани, мани, мої ви мани”...


-А як народ, його проблеми?
-То, все ми зробимо і все буде гаразд.
Я на трибуні буду так кричати,
Про всі його проблеми і як їх розв’язати...

То виберіть мене! У мене є програма,
Як швидко захід нам догнати,
І кризу подолати! Ще кому і скільки дати,
Щоб тепле місце в Раді мати.

А для народу, я зробив багато -
На посівній, заставив жито перебрати.
Порахував, по скільки треба “добрив” насипати,
Щоб в осені хороший урожай  зібрати.

Людей я вивів і  сам садив,
Дерева в гаї солов’їнім.
Я завжди гордо так ходив,
І сіно я косив, усіх просив...

Як “жнивки” ми справляли,
Останній сніп носив і чарку,
Всім підносив, і так кричав:
- Я свій, я ваш, за вас стояти  в Раді,
 Буду  дуже радий!

Як радісно забилось серце,
Що знову вибори прийдуть,
То може вже тоді, мій час настане...
І місце, таке м’яке, бажане –
У Раді буде вже моє.

І солодко та млість у мене розлилася,
Тай тіло все моє бажанням налилося,
Бо буду я балотуватися,
У нашу Раду вибиратися,
Без мене там ні як, бо голова я ж як-ніяк.


На всіх засіданнях я виступаю,
Бо господарство і політику я знаю.
Ніхто не може мене перекричать,
Бо ставлю зразу я тому “печать”.

А як за  бідних я стою –
Всіх обігріти, нагодувати  обіцяю.
Коли я їх жалію, у залі тихо -
Усі аж замирають.

А потім, допомогти, так просять,
Налити чарку обіцяють.
Вони мене так люблять -
У Раду вибирають!

Ще треба трішки покричати,
Півпуда набрехати,
Без цього нам ніяк –
Не вибратися, а ні вибиратися...

А людям і обіцянки, і сни,
Все те, що  так наобіцяли ми,
Так років за два, чи за три -
Все зробимо не сумнівайтесь ви.

Життєвий рівень ми піднімемо,
До тої “гондураської” вежі,
Бо ж обіцяли ми,
Тай скоро знову вибори нові...