Чари спадали з небес на голову,
Сонячним промінням навмання,
Роздягаючи душу наголо,
На зір впадає деревець гілля...
Коли шелестить листя на каштанах,
Емблеми листя й квітки ліхтарі,
І навіть якщо в тебе коштів мало,
Що с того, то діла старі...
Коли сонце світить припікаючи,
Сном це все здається дуже дивним,
А ти по місту йдеш приспів співаючи,
І вітер сліпить світ прозорим димом...
Навіть на деревах бачиш смоли янтарі,
Наповнені якимсь магічним блиском,
Стискаєш у десниці талісмани кришталі,
І вечер вже не за горами... Близько...
Когда ты идешь по городу
© Copyright: Милый Детский Лепет, 2011
Свидетельство о публикации №111041005493
Свидетельство о публикации №111041005493
Рецензии