Життя як колесо
Керманичі це ми
Зупинка: погляд уперед і озирання.
Бува з нас думають котрісь от знать б зарані.
Де співпадуть можливості
З цільми
У шлях вкладаємо і радість з біллю ми.
Його, легкий до зльоту, придорожній порох -
Є частка наших спроб сідає на лани
І дощ змиває їх потроху вже вкоторе.
А втім до цитаделі ближче ми.
Супутники нас розуміють ось вже краще.
Буває рипне вісь, а серце защимить.
У сні всміхнеться невідомий пращур...
Хай путь земний наш Бог благословить
І камінці летять у ціль із пращі.
Бува рипне вiсь, а серце защимить
© Copyright: Александр Воскобойник, 2011
Свидетельство о публикации №111040907152
Свидетельство о публикации №111040907152
Рецензии