Квiти маленькоI Iди

Кожну квіточку зів’ялу
Кличе Він до свого столу.
В танку пелюстки змарнілі
Урочисто закружляють.

Не мине ніяка пісня
В ЙОго лагіднім відлунні,
І того не згасне доля,
Хто ЙогО шляхом блукає...

«Не сумуй за нами, Ідо!
Ми повернемося знову!
Нового життя зернята
Сіють ніжні ЙОго руки!»


Рецензии