Кожну квіточку зів’ялу
Кличе Він до свого столу.
В танку пелюстки змарнілі
Урочисто закружляють.
Не мине ніяка пісня
В ЙОго лагіднім відлунні,
І того не згасне доля,
Хто ЙогО шляхом блукає...
«Не сумуй за нами, Ідо!
Ми повернемося знову!
Нового життя зернята
Сіють ніжні ЙОго руки!»
Квiти маленькоI Iди
© Copyright: Наталка Змиивна, 2011
Свидетельство о публикации №111040900585
Свидетельство о публикации №111040900585
Рецензии
