Мамо лебедину твою пісню.
Чистоту душі,той білий цвіт
І красу очей, ті зорі чисті,
Я несу з собою стільки літ.
Дотик рук твоїх я памятаю,
Ніжність та зімною назавжди,
Мамо рідна я тебе кохаю,
Більшої не буде вже біди.
Відлетіла ти лебідко в небо,
І закрило горем небокрай.
Кращої не буде вже за тебе,
Я те знаю мамо і ти знай.
Відлетіла та лишила мила,
Ти тепло душі щоб все цвїло.
То ж у квітах вже давно могила,
А мені мов вчора це було.
Поночі виходжу на подвірья.
А в саду співають соловьї.
Все дивлюся у нічне сузірья
І шукаю очі там твої.
Рідная матусенько благаю,
Зіроньками ніжно усміхнись,
Я давно у небі їх шукаю,
Та таких не бачу як колись
Відлетіла ти лебідко в небо
І закрило горем небокрай.
Кращої не буде вже за тебе.
Я те знаю мамо и ти знай.
Зiроньки очi
© Copyright: Валентин Носик, 2011
Свидетельство о публикации №111040905119
Свидетельство о публикации №111040905119
Рецензии
Здравствуйте,Валентин,трогательное произведение.Небольшой совет,чтобы в заголовке пропечаталась i нужно перейти на английскую раскладку.Успехов.
Анина 09.04.2011 15:11 • Заявить о нарушении
Анина 09.04.2011 15:11 • Заявить о нарушении