ПОЧУТТЯ
Весна іде і сонце припікає
Чогось той смуток, як хвощ
У душу проникає, розриває...
Пече і спати не дає, тривожить -
Душа згорає, а тіло де?
Воно пливе, в життєвому,
Бурхливому і мутному потоці,
О камінь б’ється не здається,
На берег вибереться, стане і піде,
Куди? Туди - до заповідної мети,
Де щастя та любов, де ходиш ти.
Так хочеться тебе знайти,
Щоб душу відігріти, відійти,
Від смутку, болю та біди,
Такі слова знайти ласкаві,
Щоб в вирі закружляли ми,
Та почуття накрили і поглинули,
В єдине ціле нас злили...
Тоді воскресне і ДУША,і ТІЛО,
Щастя обгорне НАС назавжди.
Почуття
© Copyright: Надежда Мартынова Данчак, 2011
Свидетельство о публикации №111040902316
Свидетельство о публикации №111040902316
Рецензии