розлуку вiдкладаeмо на осiнь..
раз і на завжди...на завжди...
та ти не відгукнулась, заперечила,
ми не зустрілись, не пішли...
ми б мали розпрощатись щойно тут
раз і на завжди...на завжди...
та я пішов кудись на самоту,
і ти звернула зовсім не туди
ми не зустрілись, не поговорили,
не розпрощались і не розійшлись...
і знов не в очі я промовлю щиро
пробач...здавалося колись...
здавалось що кохав, здається й досі....
та навкруги весна, любов..
розлуку відкладаємо на осінь..
не в очі щиро знов і знов...
8.04.2011 Львів
Свидетельство о публикации №111040901405