Колись згадаю тихо,
Можливо, вже вночі,
Як застеляла ліжко
Пестливо ти мені.
Як очі цілувала,
Коли я вже спала.
Леліяла, кохала
Від ранку і до сна.
І те, як я доросла
Ходила в магазин
"Тому що у бабусі
Вже закінчився хліб".
А потім промайнуть
Ы спогади тяжкі.
Ті, що мою свідомість
Притнули до межі.
Про те, як випадково
До тебе не пришла.
Про те, як наші долі
Я люто розвела.
Тоді я знов згадаю
Обійми ті твої.
І запах теплих байок,
Які пекла мені.
***
© Copyright: Ангелина Среда, 2011
Свидетельство о публикации №111040901131
Свидетельство о публикации №111040901131
Рецензии